авто

ШЛЮБНО-СІМЕЙНІ ВІДНОСИНИ


Учасниками сімейних відносин, відповідно до ст. 2 Сімейного кодексу України, є подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, мати та батько дитини, дід, баба, онук, онучка, прадід, прабаба, правнук і правнучка, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, падчерка, опікун, піклувальник, дитина над якою встановлено опіку чи піклування, особа, яка уклала договір про патронат і дитина, передана у сім'ю патронатного вихователя, за умови спільного проживання, спільного побуту або якщо вони мають взаємні права та обов'язки.


Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, що спрямований на створення сім'ї та який ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки і зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Проживання чоловіка та жінки без створення шлюбу не є підставою виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Вказане правило не поширюється на такі випадки:

 

1. Якщо чоловік та жінка проживають, однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено договором між ними (ст. 74 Сімейного кодексу України).

 

2. Згідно зі статтею 91 СК України, якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно до ст. 76 СК України, тобто якщо він став непрацездатним під час спільного проживання або протягом одного року після припинення проживання однією сім'єю, за умови, що він потребує матеріальної допомоги, а колишній чоловік чи дружина можуть надавати таку допомогу. Така особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня припинення спільного проживання, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки відносно неї колишнього чоловіка чи дружини.

 

Не можна укласти шлюб:
1) між чоловіком та жінкою, які вже перебувають в іншому шлюбі;
2) між родичами прямої лінії споріднення;
3) між рідними (повнорідними та неповнорідними) братами та сестрами;
4) між двоюрідними братами та сестрами;
5) між рідними тіткою, дядьком, племінником чи племінницею;
6) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною.


Жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, подають особисто письмову заяву за встановленою формою до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором.


Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.

Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису (ів) на якій засвідчено нотаріально, можуть подати їхні представники. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.


Якщо державна реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про державну реєстрацію шлюбу втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання (стаття 28 СК України).


Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про державну реєстрацію шлюбу.


За наявності поважних причин керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану дозволяє державну реєстрацію шлюбу до спливу цього строку.

У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.


Шлюб реєструється у приміщенні державного органу державної реєстрації актів цивільного стану. За заявою наречених державна реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці.


За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.


Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.


Про державну реєстрацію шлюбу в паспортах або паспортних документах осіб, які зареєстрували шлюб, робиться відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і дати такої реєстрації. Якщо особа під час державної реєстрації шлюбу змінила прізвище, то на першій сторінці паспорта або паспортного документа робиться відмітка про те, що зазначений документ підлягає обміну в місячний строку зв'язку зі зміною прізвища при державній реєстрації шлюбу (Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).


Шлюб припиняється (ст. 140 СК України) внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, а також внаслідок самого розірвання шлюбу.
Порядок та умови, коли громадянин оголошується померлим передбачено ст. 46 Цивільного кодексу України, а саме: особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю чи давали підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку протягом шести місяців.

Питання щодо оголошення особи померлою вирішується лише судом за місцем проживання заявника.


Шлюб розривається за спільною заявою осіб через органи державної реєстрації актів цивільного стану, якщо подружжя не має дітей або за заявою одного з подружжя.
Крім того, через відділ РАЦС розривається шлюб у разі визнання одного подружжя безвісно відсутнім або недієздатним, незалежно від наявності між подружжям майнового спору (ст. 106 та 107 СК України).


Безвісно відсутньою (ст. 43 Цивільного кодексу України) визнається особа, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Недієздатною може бути визнана особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатен усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. З ст. 238 Цивільного процесуального кодексу України).

Шлюб розривається через суд у таких випадках:
1) за наявності у подружжя спільних неповнолітніх дітей;
2) за відсутності згоди одного з подружжя про розірвання шлюбу;
3) за спільною заявою подружжя, яке має дітей;
4) за позовом одного з подружжя.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Шлюб у судовому порядку може бути розірваний лише за умови, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей.


Передбачене вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадках відсутності згоди одного з них на розірвання за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі зупинення розгляду справи та надання сторонам строку для примирення (ч. 5 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України). При визначенні вказаного строку для примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.


Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.


Під час розірвання шлюбу в судовому порядку судом також може бути вирішено питання, якщо подружжя не досягло згоди щодо того, з ким будуть проживати неповнолітні діти, порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей або одного з подружжя, питання щодо поділу спільного майна подружжя. Питання щодо поділу спільного майна подружжя вирішується судом також і тоді, коли між подружжям досягнуто згоди щодо його поділу, але така згода порушує інтереси дітей або одного з подружжя.


Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини (виняток, коли батьківство зачатої дитини визнане іншою особою), а також протягом року після народження дитини, крім випадків, вчинення одним з подружжя протиправної поведінки, що містить ознаки злочину щодо другого з подружжя або дитини.


Чоловік чи дружина має право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство дитини визнане іншою особою або якщо за рішенням суду відомості про чоловіка виключені з актового запису про народження дитини.


Встановивши вказані обставини, суд відмовляє у відкритті провадження у справі про розірвання шлюбу, а якщо воно було відкрите, - припиняє провадження у справі.

 

Момент розірвання шлюбу визначається в залежності від порядку розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу через органи РАЦС шлюб припиняється у день винесення відповідного рішення. У разі розірвання шлюбу через суд - шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про його розірвання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Шлюб визнається неукладеним за відсутності під час церемонії нареченого або нареченої. Запис про такий шлюб анулюється за заявою заінтересованої сторони, а також за заявою прокурора.


Неукладений шлюб не породжує прав та обов'язків, крім того, такий шлюб не тягне за собою презумпції батьківства.
Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою; зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:
1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 СК України;
2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення. 


До __________________________________,
_____________________________________.
(найменування суду, поштовий індекс, адреса)

Позивач: _____________________________,
_____________________________________.
(поштовий індекс, адреса, засоби зв'язку)

Відповідач(і): __________________________,
_____________________________________.
(поштовий індекс, адреса, засоби зв'язку)



ПОЗОВНА ЗАЯВА

про розірвання шлюбу


______________________________________________________ ми уклали між собою шлюб, який був зареєстрований
у відділі реєстрації актів громадянського стану __________________________________________ районного управління
юстиції м. ______________________ , актовий запис № ______________від ___________ р.
Від шлюбу ми маємо дочку (сина) - ______________________________________________ , _________________ року
народження.


Протягом останніх ___________ років сімейне життя між нами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між нами шлюбних відносин. Кожен з нас має протилежні погляди на шлюб, сім'ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, з його ініціативи між нами постійно виникають сварки, свідком яких нерідко стає наша дитина, що тяжким чином впливає на її психічний стан та щоразу спричиняє мені та їй душевні страждання.

Відповідач не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. На даний момент ведення між нами спільного господарства та сумісне проживання припинено, та, за моїм глибоким переконанням, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. У зв'язку з наведеними матеріалами, я вирішила звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Майнових спорів між нами немає.

Дитина після розірвання шлюбу буде проживати з позивачем.


На підставі викладеного, у відповідності з ч. 2 ст. 104, ст. 105, ст. 110, ст. 112 Сімейного кодексу України, прошу:
1. Винести рішення про розірвання шлюбу, укладеного між нами  _________________________________________ у відділі реєстрації актів громадянського стану _______________________________________районного управління юстиції м.  ____________ по актовому запису №  ______ від "___" ____________ р.

Додатки:
1. Копія позовної заяви.
2. Копія паспорта.
3. Копія свідоцтва про одруження.
4. Копія свідоцтва про народження дитини.
5. Квитанція про сплату судового збору.


Дата "_____" ___________                                                            Підпис ________       (ПІБ) _________________

 

 

 



До __________________________________ ,
_____________________________________.
(найменування суду, поштовий індекс, адреса)

Позивач: _____________________________,
_____________________________________.
(поштовий індекс, адреса, засоби зв'язку)

Відповідач(і): __________________________,
_____________________________________.
(поштовий індекс, адреса, засоби зв'язку)



ПОЗОВНА ЗАЯВА

 

про визнання шлюбу недійсним


20 листопада 2003 року я уклала шлюб з __________________________________________, який ми зареєстрували
у відділі реєстрації актів цивільного стану _______________________________________ міського управління юстиції
актовий запис № ______________.

Дітей від шлюбу у нас немає.


Після одруження я дізналася, що мій чоловік страждає на тяжку психічну хворобу, яку він приховав від мене при укладенні шлюбу і перебуває на обліку в__________________________ психоневрологічному диспансері.


Під час загострення захворювання він поводиться неадекватно, проявляє агресивність Це негативно впливає на наші стосунки і я запропонувала йому розлучитися. Однак вії відмовився.


Згідно з п. З ч. 1 ст. 41 Сімейного кодексу України шлюб може бути визнаний недійсний за рішенням суду, якщо він був зареєстрований з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя.

Зазначені мною обставини зможуть підтвердити свідки __________________________ , ________________________
__________________________ , ____________________________________ , ________________________________

На підставі викладеного й у відповідності з п. З ч. 1, 2 ст. 41, ст. ст. 42, 44 СК України, керуючись ч. 1 ст. 88, п. 5 ч. 6 ст. 130, ч. 1 ст. 137 ЦПК України,

прошу суд:
1. Визнати недійсним шлюб між мною і відповідачем, зареєстрований « _____ » ____________ 20___ року у відділі реєстрації актів цивільного стану міського управлінні юстиції, актовий запис N° ______________________________________________________________.
2. Стягнути з відповідача на мою користь судові витрати.
3. Під час попереднього судового засідання вирішити питання про витребування із  _________________________ психоневрологічного диспансеру довідки про стан здоров'я відповідач та виклик до суду свідків ______________________, яка проживає за адресою: ____________________ та , який  _____________________ проживає за адресою: _______________________________________.

Додатки:
1. Копія свідоцтва про укладення шлюбу.
2. Довідка з місця проживання.
3. Копія довідки з місця проживання.
4. Квитанція про сплату судового збору.
5. Копія позовної заяви.

Дата "_____" _______________                                                Підпис ________      (ПІБ) _________________

 

 



До __________________________________ ,
_____________________________________.
(найменування суду, поштовий індекс, адреса)

Позивач: _____________________________,
_____________________________________.
(поштовий індекс, адреса, засоби зв'язку)

Відповідач(і): __________________________,
_____________________________________.
(поштовий індекс, адреса, засоби зв'язку)



ПОЗОВНА ЗАЯВА

про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні


____________ р. я зареєстрував шлюб з __________________________________ . Від цього шлюбу у нас є дитина
__________________________________ , "____" ______________  ____ р.н.

 

Однак спільне життя між нами не склалося, і згідно з рішенням  __________________________ районного суду від "____" ______ року шлюб між нами було розірвано.

Згідно з вказаним рішенням суду, наш син проживає разом із Відповідачкою, з якою я в свою чергу дійшов згоди про можливість виховання та спілкування з дитиною. Зокрема, згідно з нашою спільною домовленістю, син проводив зі мною час кожного тижня в неділю, понеділок і вівторок з 8.00 по 20.00.

Однак нещодавно відповідачка почала чинити мені перешкоди у побаченні з сином, що проявлялось у наступному: _______________________________________________________________________________________________.

Свідками цього, зокрема, були _____________________________________________________________________.

Частина 2 ст. 157 СК України наголошує на тому, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Вважаю, що виховання дитини належить до найважливіших питань життя сім'ї. Свій обов'язок щодо виховання сина я маю можливість повноцінно виконати лише за умови безпосереднього спілкування з ним щотижня, впродовж декількох днів.

Ст. 159 СК України вказує на те, що у випадку, якщо той з батьків, з яким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні (...), другий із батьків має право на звернення до суду з позовом про усунення цих перешкод.


Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 157, 159 СК України, прошу:

1. Зобов'язати Відповідача ____________________________ усунути перешкоди у спілкуванні з нашим сином (донькою)  ____________________ та визначити такі способи моєї участі у вихованні дитини: систематичні побачення щотижня в неділю, понеділок та вівторок з 8.00 по 20.00
2. Викликати у судове засідання та допитати у якості свідків наступних осіб: _______________________ , ______________________________ .  

Додатки:
1. Копія позовної заяви.
2. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.
3. Копії свідоцтва про народження дитини.
4. Квитанція про сплату судового збору.


Дата "_____" _______________                                                Підпис ________      (ПІБ) __________________