авто

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

01.11.2009 року відносно мене співробітником УДАІ – інспектором ________ було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову нібито за перевищення швидкості руху у населеному пункті на 23 км/год, чим я начебто порушив пункт 12.4 ПДР України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. 


З даною постановою я не згоден, оскільки вважаю, що вона винесена з порушенням вимог діючого законодавства та моїх прав, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.
У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності вимірюваної швидкості саме моєму автомобілю. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано лише одне зображення автомобіля Chevrolet Laccetti , але номерний знак автомобіля на фотографії не можливо визначити. Крім того на фотографії не видно проїзну частину дороги позаду автомобіля, це унеможливлює встановлення того що позаду мого автомобіля рухались і інші транспортні засоби. При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості, позаду мого автомобіля із більшою швидкістю рухався автомобіль Кіа Sorento темного кольору. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, а за таких обставин це може означати, що насправді вимірювана швидкість є швидкістю іншого автомобіля, який рухався у кількох десятках метрів позаду мого автомобіля.


Треба звернути увагу і на те, що сама фотографія зроблена засобом вимірювання швидкості «Візір» не є доказом того, що автомобіль який є в кадрі перевищив встановлену швидкість руху, оскільки відповідно з технічними характеристиками приладу «Візір» максимальна дальність вимірювання дорівнює 400 м, а відстань на який можна зафіксувати номерний знак дорівнює не більш ніж 80 м. Отже можливо зробити висновок, що прилад може зафіксувати автомобіль який перевищує швидкість на відстані більш ніж 80 метрів, а у кадр попадає автомобіль який рухався ближче 80 метрів але не порушує швидкості.


Окрім цього кут розкриття проміння радару не дорівнює куту зору відеокамери приладу «Візір». Це свідчить про те, що можлива фіксація одного автомобіля у куті зору відеокамери приладу «Візір», при цьому у куті розкриття проміння радару може знаходитися декілька автомобілів одразу, і визначити, який саме автомобіль перевищує швидкість є неможливо.
Виходячи з вищенаведеного слід зробити висновок, що одиночна фотографія може слугувати не заперечуваним доказом лише в тому випадку, якщо в кадр попадає вся дорога і на ній просмотрюється тільки один транспортний засіб, який рухається в контроліюємому напрямку. Якщо ж транспортних засобів на дорозі декілька, необхідно мати серію кадрів, по якій без неусувних сумнівів можливо визначити порушника. 


До того ж у відповідності до стст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було.


Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ мені не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань. 
Крім того в оскаржуваній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожно-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затвердженої наказом МВС 13.11.06 № 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень правил дорожнього руху необхідно мати відомості про цих співробітників.


Окрім наведеного, слід зазначити, що розглядом справи на місці, без підготовки та не надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушили мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призвело до того, що при винесенні постанови не було враховано особу, матеріальний стан та ін. обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КУпАП. 


За таких умов вважаю, що працівником роти ДПС ВДАІ м. Запоріжжя ________ умисно було порушено мої права при такому розгляді справи, незважаючи на те, що мною було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи, про що я зазначав у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП я маю право заявляти клопотання, а при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, і не являючись спеціалістом в області права та маючи необхідність в юридичній допомозі при розгляді даної справи фактично був позбавлений кваліфікованого представництва моїх інтересів.


Відповідно до ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено .
Згідно ч.2 ст. 19 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.


На підставі вищевикладеного, враховуючи, що при розгляді адміністративної справи відповідачем були грубо порушені мої охоронювані Законом права, реалізувати, які мене позбавив можливості відповідач ( від позбавлення права користуватися юридичною допомогою до відмови в перенесенні слухання справи та в наданні обґрунтованого пояснення що саме мною було перевищено швидкість руху ), враховуючи також неправильне застосування вимог ст. ст. 33, 268, 278, 279 КУпАП, керуючись ст.ст. 287-289 КУпАП, ст.ст. 18 ч.1 п.2, 19 ч.2, 105, 106, 162 КАС України, - 

 

ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду.

2. На період розгляду даного позову зупинити дію оскаржуваної постанови.

3. Задовольнити мій адміністративний позов. Постанову ________ по справі про адміністративне правопорушення від 01.11.2009 року винесену відповідачем відносно мене – скасувати.

Від сплати судового збору (державного мита) на підставі ч.4 ст. 288 КУпАП звільнений.

Додатки:
1) 2 копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 01.11.2009 р.
2) 2 копії протоколу про адміністративне правопорушення від 01.11.2009 р.
3) 2 копії адміністративного позову.

«___»_____________2009 року ____________________