авто

Озеро завального походження у Міжгірському р-ні Закарпатської обл. поблизу с.Синевирська Поляна. Лежить на південних схилах Ґорґан в улоговині, утвореній горами Озерна (1495 м), Сленізор (1235 м) та відрогом Вододільного хребта на висоті 987 м над р.м. Площа озера 7 га, середня глибина - 16-17 м, максимальна - 24 м. Улоговина видовжено-округлої форми; утворилася внаслідок обвалу скель і перекриття долини гірського потоку. Живиться поверхневими і атмосферними водами, з озера витікає невеликий струмок (басейн Тереблі). Вода слабомінералізована, чиста, прозора, має сталу температуру (+11°). Береги поросли лісом, водяна рослинність розвивається лише вздовж прибережної смуги. Фауна представлена окремими видами мікроскопічних ракоподібних, є форель. Лежить у межах природного національного парку Синевир.

Природний національний парк Синевир

Природний національний парк, розташований у центральній частині Українських Карпат, у верхів'ї Тереблі і Ріки, в Міжгірському р-ні Закарпатської області. Підпорядкований об'єднанню "Закарпатліс" Держдеревпрому України. Утворений 1989. Площа 40.4 тис. га.

Створений з метою збереження малопорушених природних ландшафтів пд.-зх. частини Ґорґан, рідкісних рослинних угруповань, раціонального використання багатих рекреаційних ресурсів, а також сприяння підтриманню екологічного балансу в регіоні. Найвидатнішим елементом ландшафту є озеро Синевир. Флора парку налічує близько 800 видів судинних рослин. У рослинному покриві добре виражена висотна поясність. Чисті букові ліси поширені на висоті 450-700 м, вище переважають буково-ялицеві та ялицеві ялинники (700-1100 м) і чисті ялинові ліси (1100-1500 м). Для високогір'я характерне криволісся сосни гірської, рідше вільхи зеленої та ялвцю сибірського. У верхній частині поясу ялиново-ялицево-букових лісів в урочищі Канчівський вивлено рідкісне для Карпат угруповання з переважанням у деревостані в'яза гірського і явора. Біля с.Негровець розташоване найбільше у Горганах верхове сфагнове болото, де зростають рідкісні види: лікоподієлла заплавна, росичка круглолиста, шейхцерія болотна, а також журавлина дрібноплода, занесена до Червоної книги України. На гірських луках трапляється тирлич жовтий, занесений до Червоної книги України.

Тваринний світ парку багатий і різноманітний. Тут водяться ведмідь, вовк, рись, лисиця, олень європейсьний, козуля, білка, куниця лісова, куниця кам'яна, борсук, горностай, глухар, тетерук, канюк, саламандра, трапляються пугач, триток карпатський і тритон гірський, занесені до Червоної книги України. У гірських річках водиться форель.

Тариторію парку поділяють на 4 функціональні зони: заповідну (7 тис. га), захисну (20.1 тис. га), рекреаційну (5 тис. га) та агрогосподарську (8.3 тис. га). На території парку є джерела мінеральних вод, цінні пам'ятки дерев'яної архітектури, інші культурні та історичні пам'ятки. На р.Озерянці збереглася гребля (клаузура), побудована в середині 19 ст., на її базі створено музей лісосплаву.

ВОДОДІЛЬНИЙ ХРЕБЕТ

(ВЕРХОВИНСЬКИЙ ВОДОДІЛЬНИЙ ХРЕБЕТ)

Гірський хребет у внутрішній смузі Українських Карпат, головним чином на межі Закарпатської і Львівської областей. Простягається від р.Ужа до верхів'я р.Ріки. Висота до 1405 м (г.Пікуй). Складається з пісковиків. Хребет має звивисті лінії гребенів, асиметричну форму: пд. схили його круті, урвисті, північні - пологі. По вершинній лінії В.х. проходить головний Карпатський вододіл, звідки беруть початок ріки Карпат - Латориця, Стрий, Ріка та ін. Багато зручних перевалів (Ужоцький перевал, Верецький перевал та ін.). Схили до висоти 1200-1250 м вкриті смереково-буковими лісами (лісистість 30-47%), вище - полонини (переважно пустищні, біловусникові, з чагарниковими заростями чорниці). Переважають верховинські ландшафти. Район туризму.

ҐОРҐАНИ

Система гірських хребтів у зовнішній смузі Карпат Українських, у Івано-Франківській та Закарпатській областях. Розташовані між долинами річок Мизунки і Ріки на Пн.Зх. і Пруту на Пд.Зх. Найвищі вершини: Сивуля, Ігровець (1803 м), Братківська (1788 м), Грофа, Попадя та ін. Ґорґани поділяються на Крайові низькогірні, Зовнішні (Скибові) і Привододільні (Внутрішні) Ґорґани. Для Ґ. характерні круті асиметричні схили й гострі гребені гір; на вершинах кам`яні осипища (місцева назва "горгани"). Основні хребти ( Аршиця, Довбушанка, Синяк, Хом`як, Грофа, Стримба) розчленовані поперечними долинами річок Бистриці, Пруту і Тереблі. Складається головним чином з пісковиків. На річках - пороги, водоспади. Є невеликі озера. До вис. 1450 м - буково-ялинові і ялинові ліси, вище - чагарникове криволісся з гірської сосни ("жерепу"), кам`яні розсипища, рідко - луки. Розвинуте лісове господарство. Заказник Ґорґани державного значення, численні пам`ятки природи. Район туризму.

 

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить